| Живой журнал: Создать новый, Найти пользователя … |
| Написать в ЖЖ, Загрузить фото, Счетчик для ЖЖ |
 |
Создать себе ЖЖ! |
Talika (![[info]](http://makitra.net/img/userinfo.gif){kind=small} talika) wrote,@ 2011-05-29 20:45:00 |
 |
 |
 |
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
надыбала тут старенький анектод :)
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
Владімір Путін уважно слухає Міська зі Станіславова
"Харашо, Мiша, - вiдповiдає Путiн, - Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?"
“Ну, зара, - каже Мiсько, зробивши деякi розрахунки, - в нiй є я, мiй кузин Влодко, сусiда Стефко i всi шо ту в преферанс грали. То нас разом вiсiм!”
Путiн зробив паузу. “Должен сказать тебе, Мiша, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!”
“Холєра!” - каже Мiсько. “Я зара вам вiддзвоню!”
Наступного дня Мiсько дзвонить знову: “Прошу пана президента, стан вiйни не скасовано! Ми тутка роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!”
“А што за технiка, Мiша?” - запитує Путiн.
“Ну, в нас ту є два бульдозери, комбайн i трактор вуйка Гринє” - вiдповiдає Мiсько.
Путiн дещо здивований: “Должен сказать тебе, Мiша, што у меня 6000 танков 5000 бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi тисяч!”
“Най го холєра вхопит!” - каже Мiсько. “Я ще переддзвоню!”
Наступного дня Мiсько знову дзвонить: “Пане росiйський президенте, вiйна ще триває! Ми ту фльоту воздушну тепер маємо! Сюнько з Левандiвки переробив кукурудзника, залагодив на нiм пару машiнгверiв спереду, а до нас сi ше приєднало штири хлопаки з пивної!”
Путiн помовчав хвильку, прочистив горло. “Должен сказать тебе, Мiша, что у меня 100 бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!”
“Падоньку темний!” - вiдповiв Мiсько. “Я зара вам вiддзвоню!”
Звичайно ж, наступного дня Мiсько дзвонить знову. “Слава’Йсу, пане Путiн! Я сi тєжко вибачiю, але ми мусимо сi вицофати з тої войни.”
“Нєужелi? Очень жаль” - вiдповiдає Путiн. “Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?”
“Ну бо,” - вiдповiв Мiсько, “ми тут посидiли за пару гальбами пива, так сi мiж собов порадили, i вздрiли, жи аж нiяк не зможемо прогодувати двiста тисєч полонених!
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
Владімір Путін уважно слухає Міська зі Станіславова
"Харашо, Мiша, - вiдповiдає Путiн, - Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?"
“Ну, зара, - каже Мiсько, зробивши деякi розрахунки, - в нiй є я, мiй кузин Влодко, сусiда Стефко i всi шо ту в преферанс грали. То нас разом вiсiм!”
Путiн зробив паузу. “Должен сказать тебе, Мiша, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!”
“Холєра!” - каже Мiсько. “Я зара вам вiддзвоню!”
Наступного дня Мiсько дзвонить знову: “Прошу пана президента, стан вiйни не скасовано! Ми тутка роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!”
“А што за технiка, Мiша?” - запитує Путiн.
“Ну, в нас ту є два бульдозери, комбайн i трактор вуйка Гринє” - вiдповiдає Мiсько.
Путiн дещо здивований: “Должен сказать тебе, Мiша, што у меня 6000 танков 5000 бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi тисяч!”
“Най го холєра вхопит!” - каже Мiсько. “Я ще переддзвоню!”
Наступного дня Мiсько знову дзвонить: “Пане росiйський президенте, вiйна ще триває! Ми ту фльоту воздушну тепер маємо! Сюнько з Левандiвки переробив кукурудзника, залагодив на нiм пару машiнгверiв спереду, а до нас сi ше приєднало штири хлопаки з пивної!”
Путiн помовчав хвильку, прочистив горло. “Должен сказать тебе, Мiша, что у меня 100 бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!”
“Падоньку темний!” - вiдповiв Мiсько. “Я зара вам вiддзвоню!”
Звичайно ж, наступного дня Мiсько дзвонить знову. “Слава’Йсу, пане Путiн! Я сi тєжко вибачiю, але ми мусимо сi вицофати з тої войни.”
“Нєужелi? Очень жаль” - вiдповiдає Путiн. “Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?”
“Ну бо,” - вiдповiв Мiсько, “ми тут посидiли за пару гальбами пива, так сi мiж собов порадили, i вздрiли, жи аж нiяк не зможемо прогодувати двiста тисєч полонених!