|
|
|
Апрель 8, 2011
10:44 pm
|
Август 26, 2010
03:24 pm - вирізки з листів друзям
Я повернулась. все жахливо. тут все так жахливо. Там жилось офіґенно... У мене тут вилазять всі старі депресняки і психози. я божеволію тут, рятуючись лише алкоголем. бзззз...
|
02:01 pm
Твоя девушка действительно крутая,если ее хотят не только твои друзья,но и твои подружки(с)
|
Август 11, 2010
04:55 pm - сучасне
майбутні генії.. чи можливо генії вже зараз. неймовірно щаслива, що знайома з такими людьми.
Стану взрослым, в поступках здравым,
Буду правильным (слишком даже),
Подойдёт ко мне сын кудрявый,
Сядет рядом и тихо скажет:
- «Па, скажи мне, а где хранятся
Фотографии, чтоб сравнить,
Где Тебе, с небольшим, за двадцать.
Где Ты в Киеве начал жить…».
- «Что же, сын … Сам просил...Ты взрослый…
Эти фото на диске Д,
В папку «music» зайдёшь, а после
В папку «разное», в «ДДТ».
……
Но, прошу Тебя , ради Бога,
Запароленные не трогай…
***
Буквы - это ноты души.
Можешь не писать - не пиши.
Можешь не кричать - не кричи.
Если не придут палачи
С плеч рубить за то, что молчал -
Значит, ты не зря не писал.
Андрей Кривошеев
|
04:29 pm
Хоть порвись на клочья, хоть наизнанку вывернись –
Не спасти, да что там, просто не удержать.
У неё в глазах живёт золотая искренность,
Что куда больнее выстрела и ножа.
У её кошмаров – запах вина и жалости,
У бессонниц – привкус мёда и молока.
Будешь плакать? Пить коньяк? Умолять? – Пожалуйста.
Только лучше молча выпей ещё бокал.
Безысходность дышит яблоком – до оскомины,
Голубые луны светятся горячо.
Ей судьба давно отмерена и присвоена
Инвентарной биркой – лилией на плечо.
Да куда ты – брось рюкзак, не спеши, успеется.
Положи на место ключ... Я сказала – брось!
Это ей – дорожный знак, ветряные мельницы
И чужие жизни, прожитые насквозь.
А тебе – июльский вечер в саду под вишнями.
Сигарета, тремор пальцев, искусан рот.
Это больно, чёрт возьми, становиться лишним, но...
Потерпи, пройдёт. А может быть... нет, пройдёт.
(с) Светлана Ширанкова
|
Август 10, 2010
04:22 pm - вже не буде літ.вечорів у леніні((
В Леніні відмінили літ.вечори. це погано. Щось потрібно робити, щось важливе, як Він і його команда. проте нарешті довгоочікувана відпустка і десять днів мене нічого не турбуватиме. Я ні про що не турбуватимусь.
А ще, якщо у мене буде натхнення, тоді моїм южанам пощастить і організую їм вечір поезії на березі моря, я навіть місце вже пригляділа..все чітко з мікрофонами, колонками, стільцями на пісочку та купою алкоголю=) лишилось не втратити бажання та домовитись з власниками.
|
04:03 pm - для тих, хто поряд
Мене переповнюють почуття, все, що може бути хорошого забирається під мою футболку оселяється там на три тижні. Я божеволію від передчуттів. Люди, які щовечора оточують мене, заслуговують на найкраще. Любити – значить не лише брати, а й віддавати… Я не можу сказати «друзі», але я можу сказати «любимі мною». Я можу говорити купу дурниць, можу мовчати годинами, але в моїх думках ці люди займають вагоме місце… місце під сонцем чи під відкритим зоряним небом, частково буквально. Все, що тримає мене тут – це ви. Ви всі…кожен з вас. І я щиро надіюсь, що в цьому неперервному колі, ви й надалі міцно триматимете мене в цих ланках відносин. Люблю. Квітка
|
Август 9, 2010
05:06 pm - Каштанова 15, восьма ранку
-Кость, можна я у тебе волосся помию?
-Я ей говорю вещи перевози, а она мне: можна я у тебя волосы помою.
|
10:38 am
Говорю собі – не плач. Говорю собі – тримай себе, тримай десь над рівнем моря.
А голова все не перестає крутитись, від дози ранкового нікотину, від обіднього сонця в 35 по Цельсію, від думок про майбутні любові. Шалені любові, з купою ніжності, екстриму, бажання охопити весь світ долонями. Ніхто не чує, вечорами моєї клавіатури.
|
Август 3, 2010
05:10 pm - (с)
займи мне место... на безымянном пальце,я буду позже..
|
Июль 30, 2010
05:44 pm
Я тебе стискала між пальцями, кришила,як живу надію на те, що все таки стане добре. Звідки прийде воно, моє добре?.. Я тебе не жаліла, місцями бували моменти розпачу, тоді я дозволяла сідати поряд і палити зі мною… спалювати всі найгірші будні, лишаючи вибірково найкращі моменти. Я зачинялась в собі без дозволу на вхід будь-кому, всім. Всі чекали.. Вони так довго чекали, любий.. що здається пішли… кожен – по своєму шляху, моя будівля – мій світ, мій дім були лиш тимчасовим пристанищем розгублених душ. Їх нікого немає, ти повіриш?.. це так страшно… Тепер мої двері відчиняються ранком і зачиняються з комендантським часом. Я себе тримаю в солоній ванній із кофеїном. Ти блукаєш тепер шляхами мені не відомими, вірю, що маєш там безліч коханок,..таких білявих з чистою шкірою,з блакитними красивими очима, а головне…я не знаю що головне. Вірю, що знаєш цілі, йдеш до них впевнено і змістовно. Будь щасливим там, а я тут ще трошки та протримаюсь… Допоки сходить сонце, і ці світанки пробуджують до життя,.. допоки маю ще кілька бажань та мрій, допоки, я, твоє безцінне щастя, ще люблю цей жорстокий світ, я існуватиму..десь в паралельних шляхах їх свідомостей. Квітка.
|
05:23 pm - =))
Курильщики предупреждают: Минздрав допиздится!!!(с)
|
Июль 27, 2010
06:26 pm - шматки чужих текстів
в это лето им всем не хватает холода, мне - тепла,
они в очередь за кондеями, я - за пледом,
если любовь отделима от тела, то я ее отдала,
и не заметила. или, почти не заметила это.
(с)
Марта Яковлева
|
06:16 pm - Щастя - то коли тебе цитують.
Сьогодні всі такі глибокі... Погляди в душу, слова, що чіпляють за останні налаштовані нерви, смс, що після прочитання живуть десь в середині тебе, оселяються там і потім довго не зникають з пам'яті. А мені все так банально і пласко зараз, навіть соромно. хочеться фруктів і спати. радісно новим смішним джинсам. прагнеться любові.
|
Июль 26, 2010
10:03 am - =///
Майки, послушай, ты ведь такая щёлка,
Чтобы монетка, звякнув, катилась гулко.
Майки, не суйся в эти предместья: чёлка
Бесит девчонок нашего переулка.
Майк, я два метра в холке, в моей бутылке
Дергаясь мелко, плещется крепкий алко, -
Так что подумай, Майк, о своем затылке,
Прежде чем забивать здесь кому-то стрелки;
Знаешь ли, Майки, мы ведь бываем пылки
По отношенью к тем, кому нас не жалко.
Знаю, что ты скучаешь по мне, нахалке.
(Сам будешь вынимать из башки осколки).
Я узнаю тебя в каждой смешной футболке,
Каждой кривой ухмылке, игре-стрелялке;
Ты меня - в каждой третьей курносой тёлке,
Каждой второй язвительной перепалке;
Как твоя девочка, моет тебе тарелки?
Ставит с похмелья кружечку минералки?..
Правильно, Майки, это крутая сделка.
Если уж из меня не выходит толка.
Мы были странной парой - свинья-копилка
И молодая самка степного волка.
Майки, тебе и вправду нужна сиделка,
Узкая и бесстрастная, как иголка:
Резкая скулка, воинская закалка.
Я-то как прежде, Майки, кручусь как белка
И о тебе планирую помнить долго.
Видимо, аж до самого
катафалка.
Полозкова
|
09:34 am
інколи дуже важко зрозуміти вчинки людини, коли вона поряд, проте ще важче це зробити, коли вона окремо
|
Июль 24, 2010
12:56 pm
Маленький мальчик, танталовы муки, хочеться и нельзя.(с) В.П.
|
Июль 23, 2010
09:00 am - Всіх чекаємо!=)
|
Июль 22, 2010
11:28 am
А у меня всё опять в порядке: ночные клубы,тусовки,блядки, в зубах парламент,в стакане виски... и в телефоне всегда есть кто-то с кем вроде можно,но не охота.(с))))
|
|
|